Позов, заява, клопотання: що потрібно знати про звернення до адміністративного суду

Оскаржити рішення органу влади, долучити доказ до справи чи попросити суд тимчасово захистити своє право – від мети залежить форма звернення до суду. Це позовна заява, клопотання, заява про забезпечення позову чи доказів та інші заяви, передбачені Кодексом адміністративного судочинства документи.

Пояснюємо простими словами, для чого потрібен кожен із них і що має містити.

Позовна заява: коли потрібно захистити своє право

Позовну заяву подають, коли людина вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушено її права або інтереси.

У позові людина пояснює, що саме сталося та в чому полягає порушення її прав.

Особливо важливо чітко сформулювати, якого захисту позивач просить у суду.

Стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначає, що зазначається у позовній заяві:

• назва суду;
• дані позивача, відповідача та інших учасників справи;
• обґрунтування порушення прав, свобод чи інтересів;
• позовні вимоги;
• обставини, якими обґрунтовуються вимоги;
• докази, що підтверджують ці обставини;
• відомості про досудове врегулювання спору, якщо воно є обов’язковим;
• відомості про забезпечення доказів або позову, якщо такі заходи вживалися до подання позову;
• перелік документів і доказів, які додаються до позову;
• відомості про докази, які не можуть бути подані разом із позовом, якщо такі є;
• відомості про оригінали письмових та електронних доказів;
• підтвердження, що позивач не подавав іншого позову до того самого відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Залежно від ситуації, у позові також зазначають:

• дані представника, якщо він подає позов;
• ціну позову та розрахунок суми, якщо йдеться про відшкодування шкоди;
• підстави звільнення від сплати судового збору, якщо позивач має таке право.

Що потрібно додати до позовної заяви

Стаття 161 КАС України визначає, які документи потрібно додати до позову:

• копії позову та доданих документів – для інших учасників справи, у передбачених Кодексом випадках;
• документ про сплату судового збору або документ про звільнення від нього;
• усі наявні докази, що підтверджують обставини, викладені в позові;
• необхідні заяви й клопотання – наприклад, про витребування доказів чи призначення експертизи;
• заява про поновлення строку звернення до суду та докази причин його пропуску – якщо пропущено;
• копія або оригінал оскаржуваного акта чи адміністративного договору — якщо позивач їх оскаржує; якщо документа немає — клопотання про його витребування.

Заява, клопотання або заперечення: звернення з процесуальних питань

Під час розгляду справи учасникам може знадобитися звернутися до суду не з позовом, а з процесуальним питанням – подати заяву, клопотання або заперечення.

Попросити суд витребувати доказ, викликати свідка чи призначити експертизу можна за допомогою відповідної заяви або клопотання. Якщо учасник не погоджується із заявою чи клопотанням іншої сторони, він може подати заперечення.

Стаття 167 КАС України визначає, що потрібно зазначити в заяві, клопотанні або запереченні.

У такому зверненні зазначають:

• дані особи, яка звертається;
• назву суду;
• номер справи та дані судді – якщо справа вже відкрита;
• питання, яке потрібно розглянути, та прохання до суду;
• підстави звернення, тобто чому заявник звертається до суду;
• перелік документів і доказів, які додаються;
• інші відомості, якщо їх вимагає Кодекс.

Якщо заява, клопотання або заперечення подається під час виконання судового рішення, до нього також додають докази того, що копію звернення надіслано або надано іншим учасникам справи.

Важливо чітко зазначити, з якого питання ви звертаєтеся до суду, на чому ґрунтується ваше звернення та, якщо це потрібно, що саме ви просите суд зробити.

Якщо звернення не відповідає встановленим вимогам, суд може повернути його без розгляду.

Заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності під час виконання рішення суду

Суд уже ухвалив рішення на користь позивача, але під час його виконання суб’єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дії або допустив бездіяльність, які порушують права позивача? У такому випадку він може звернутися до суду із відповідною заявою.

Стаття 383 КАС України дає позивачу право просити суд визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача під час виконання судового рішення.

У заяві зазначають:

• назву суду;
• дані позивача, відповідача та інших учасників справи;
• номер адміністративної справи;
• відомості про судове рішення та набрання ним законної сили;
• інформацію про пред’явлення виконавчого листа до виконання та хід виконавчого провадження;
• що саме зробив або не зробив відповідач під час виконання рішення;
• обставини порушення прав та докази на їх підтвердження;
• перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

До заяви додають підтвердження, що її копію надіслали іншим учасникам справи.

Звернутися до суду можна протягом 10 днів від дня, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав. Але не пізніше закінчення строку, встановленого для пред’явлення відповідного виконавчого листа до виконання.

Суд розглядає заяву протягом 10 днів з дня її отримання – у письмовому провадженні або в судовому засіданні.

Якщо заява не відповідає встановленим вимогам, суд може повернути її без розгляду. Якщо суд не встановить протиправності рішення, дій чи бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, він відмовить у задоволенні заяви.

Заява податкового або митного органу: коли потрібне термінове рішення суду

Стаття 283 КАС України встановлює спеціальний порядок звернення до суду податкових та митних органів у випадках, прямо передбачених законом.

Зокрема, вони можуть звертатися до суду, щоб:

• зупинити видаткові операції платника податків;
• підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна;
• отримати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі;
• стягнути кошти за податковим боргом;
• встановити тимчасове обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України;
• вирішити інші питання, визначені статтею 283 КАС України.

Для таких звернень КАС України встановлює короткі строки. Заяву подають до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що стали підставою для звернення.

У заяві зазначають:

• назву суду;
• дані органу, який звертається;
• дані особи, щодо якої просять застосувати відповідний захід;
• підстави звернення, обставини та докази на їх підтвердження;
• вимоги заявника;
• перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

Якщо заява оформлена з недоліками, суд повідомляє про це заявника та дає строк для їх усунення – не більше 24 годин.

Суд має ухвалити рішення не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що стали підставою для звернення.

Рішення у визначених законом категоріях таких справ підлягає негайному виконанню.

Заява про забезпечення позову

Іноді потрібно тимчасово захистити права чи інтереси людини, щоб за цей час їх не було порушено ще більше або щоб майбутнє рішення суду можна було виконати.

У такому випадку учасник справи може звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.

Забезпечення позову можливе як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд може застосувати такі заходи, якщо:

• без них виконання майбутнього рішення суду може бути істотно ускладнене або неможливе;
• без них ефективний захист або поновлення порушеного чи оспорюваного права може бути істотно ускладнене або неможливе;
• є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень і водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи.

Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається у письмовій формі.

У ній зазначають:

• назву суду;
• дані сторін та інших учасників справи, зокрема їхні адреси, поштові індекси, засоби зв’язку, електронну пошту та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
• предмет позову та обґрунтування необхідності його забезпечення;
• конкретний захід забезпечення позову, який заявник просить застосувати, та обґрунтування його необхідності;
• інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Якщо заява подається до відкриття провадження у справі, у ній додатково зазначають відомості про інших осіб, які можуть стати учасниками справи, якщо вони відомі заявнику.

Заявник може просити суд застосувати кілька заходів забезпечення позову, але необхідність кожного з них потрібно обґрунтувати.

До заяви додають документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Важливо! Забезпечення позову не означає, що суд уже вирішив спір на користь заявника. Це тимчасовий захід, який допомагає зберегти можливість ефективно захистити право до вирішення справи по суті.

Саме подання позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень. Для цього суд має застосувати відповідний захід забезпечення позову.

Заява про забезпечення доказів: коли є ризик їх втрати

Бувають ситуації, коли доказ у справі може бути втрачений, знищений або згодом його буде неможливо чи складно отримати.

У такому випадку учасник справи може звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів.

У заяві зазначають:

• назву суду;
• дані заявника;
• дані іншої сторони, якщо вони відомі;
• який саме доказ потрібно забезпечити та які обставини він має підтвердити;
• чому доказ потрібно забезпечити;
• як саме заявник просить суд його забезпечити та, за потреби, у кого цей доказ знаходиться;
• перелік документів, які додаються до заяви.

До заяви також додають документ про сплату судового збору, якщо законом не передбачено звільнення від його сплати. Важливо чітко пояснити суду, який доказ потрібно забезпечити, що він підтверджує, чому це необхідно та що саме суд має для цього зробити.