Судова практика. Відмова сестрі загиблого військовослужбовця у виплаті одноразової допомоги

Сестра загиблого військовослужбовця оскаржила відмову військової частини в призначенні одноразової грошової допомоги. Жінка обґрунтовувала своє право тим, що після смерті матері виховувала брата, а згодом вони проживали однією сім’єю. Рівненський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що цих обставин недостатньо для призначення допомоги, і відмовив у задоволенні позову.

Чому сестра звернулася до суду

Військовослужбовець загинув 10 березня 2023 року від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання із захисту України. Після смерті матері його сестра виховувала брата з 14-річного віку. Батьки померли раніше, а факт проживання брата й сестри однією сім’єю протягом п’яти років до його загибелі встановив Демидівський районний суд. Жінка також зазначала, що є єдиною спадкоємицею брата.

Вона звернулася до військової частини із заявою про призначення одноразової грошової допомоги. Однак їй відмовили, пояснивши, що сестра не належить до визначеного законодавством кола отримувачів. Жінка не погодилася й подала до суду.

Хто має право на таку допомогу

Право на одноразову грошову допомогу в разі загибелі військовослужбовця регулюють Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Закон визначає коло осіб, які можуть отримати допомогу. До нього належать діти загиблого, вдова або вдівець, батьки за визначених законом умов, онуки – якщо їхні батьки померли до загиблого, а також жінка або чоловік, які проживали із загиблим однією сім’єю без шлюбу, якщо цей факт установлено рішенням суду. Закон також передбачає право на допомогу для інших утриманців, які мають право на пенсію у зв’язку зі втратою годувальника.

Чому суд відмовив у призначенні допомоги

При розгляді справи Рівненський окружний адміністративний суд взяв до уваги раніше встановлений факт проживання брата й сестри однією сім’єю протягом п’яти років до його загибелі. Але зазначив, що цього факту недостатньо для призначення одноразової грошової допомоги.

Позивачка не належала до визначених законом категорій отримувачів і не надала доказів того, що перебувала на утриманні брата та мала право на пенсію у зв’язку зі втратою годувальника.

Суд визнав відмову військової частини правомірною та відмовив у задоволенні позову. Самі по собі родинні зв’язки, спільне проживання й право на спадщину не є достатніми підставами для призначення такої допомоги.

Рішення ще не набуло законної сили й може бути оскаржене відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.